Медик Замрій про залаштунки ТЦК, терміни служби і внутрішній «розкол»
Бойовий медик Роман Замрій з позивним «Йода» 7 червня повідомив, що нібито, попри наявність відстрочки, його примусово мобілізували співробітники Чернівецького ТЦК і утримували декілька днів у неналежних умовах, зокрема – відібрали телефони і обмежили доступ до туалету.
Після розголосу в Чернівецькому ТЦК заявили, що Роман не мав документів, які б підтверджували його право на відстрочку, тому «Йоду» відправили у військову частину для проходження служби за фахом.
Водночас Військова служба правопорядку, а також Офіс омбудсмана пообіцяли провести перевірку щодо неналежного утримання Замрія у стінах Чернівецького ТЦК.
Радіо Свобода розповідало історію мобілізації Романа Замрія:
Роман Замрій – досвідчений бойовий медик, який пройшов через найгарячіші ділянки фронту – від Херсону до Бахмуту і отримав нагороду від президента України.
У розмові з Радіо Свобода Роман Замрій розповів, що йому не відомі результати перевірки щодо його утримання в ТЦК і повідомив, що наразі він розглядає можливість демобілізації, оскільки має на це підстави, серед яких – утримання неповнолітніх дітей. «Йода» також розмірковує про наслідки примусової мобілізації, роботу ТЦК, чіткі терміни служби і внутрішній «розкол», що стався після досвіду примусової мобілізації.
Про це – у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
У Києві попрощалися з Юрієм Феліпенком, актором і військовим, який загинув на фронті
У Києві 19 червня попрощалися з українським актором і військовослужбовцем Юрієм Феліпенком, який загинув на фронті.
Як повідомила кореспондентка Радіо Свобода, попрощатися з ним прийшли сотні людей.
Феліпенко загинув 15 червня 2025 року. Прощання відбулося у Театрі на Подолі, де Феліпенко працював з 2016 року.
Юрій доєднався до лав Збройних сил України у квітні 2024 року, служив у підрозділі БпАК «Ахіллес» 92-ї ОШБр.
До війни він зіграв чимало ролей у театрі, а також відомий глядачам за головною роллю у фільмі «Кольору пристрасті» й участю в серіалі «Обіцянка Богу».
СБУ: головного тюремника РФ заочно засудили до 10 років за створення катівень на Херсонщині
Служба безпеки України повідомляє, що за її матеріалами директора Федеральної служби виконання покарань Росії Аркадія Гостєва заочно засудили до 10 років позбавлення волі за створення мережі катівень на окупованому РФ лівобережжі Херсонщини.
«Саме за його наказом рашисти переобладнали захоплені в регіоні пенітенціарні установи під катівні, до яких ув’язнюють учасників руху опору. У застінках потерпілих піддають жорстоким тортурам, через які намагаються зламати спротив кремлівському режиму. Як встановило розслідування, посадовець особисто координував облаштування тюремних об’єктів на тимчасово окупованій частині регіону. Згодом він включив їх до загального реєстру в’язниць Росії й провів відповідне рішення через Міністерство юстиції РФ», – йдеться в повідомленні.
Як зазначили в СБУ, суд визнав Гостєва винним за статтею «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади».
«Оскільки зловмисник перебуває на території країни-агресора, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти нашої держави», – додали в Службі безпеки.
У квітні журналісти-розслідувачі підтвердили систематичне застосування тортур у 29 місцях утримання: 18 із них – у Росії, 11 – на окупованих територіях. Загалом там може розміщуватися не менше ніж 18 тисяч людей.
Правозахисна організація Amnesty International у своїй доповіді «Оглушлива тиша» зазначала, що російська влада піддає українських військовополонених і цивільних заручників тортурам, тривалому утриманню без зв’язку з зовнішнім світом й іншим видам нелюдського поводження, що є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Водночас російська влада відмовляє міжнародним організаціям у доступі до них, що є частиною цілеспрямованої політики, спрямованої на те, щоб вивести військовополонених з-під захисту міжнародного права, вважають в Amnesty.
Прикарпатські кавуни. Як переселенці з Харківщини відновлюють овочевий бізнес після втрати господарства через війну
«Перед повномасштабним вторгненням ми мали майже тисячу гектарів землі, а потім усе забрали (через окупацію – ред.). Дуже боляче падати, ще й не зі своєї вини, коли вже високо піднявся», – каже Інна Федосієнко.
Її родина займається овочівництвом уже чверть століття – спершу на Харківщині, а тепер відновлює справу з нуля на Прикарпатті. Сюди вони переїхали після широкомасштабного вторгнення. Після деокупації Куп’янська вони перевезли вцілілу теніхіку і по клаптиках почали збирати ділянки. Нині у них – близько 60 гектарів землі. Тут вирощують овочі для борщового набору, кукурудзу, помідори, перець і навіть кавуни.
Як фермери відновлюють бізнес і налагоджують життя після втрати – Інна Федосієнко поділилася з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».
МВС: встановлені імена російських військових, тіла яких РФ передала Україні в рамках репатріації
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що в Україні встановили імена російських військових, тіла яких РФ передала в рамках репатріації разом із тілами загиблих українців.
«Росія перетворює репатріацію тіл загиблих на інструмент маніпуляції і тиску. Ворог навмисно ускладнює нам ідентифікацію, породжує хаос, змішує тіла російських військових з тілами українців. Так, у нас є факти. У нас є встановлені імена цих непотрібних «родінє» солдатів й офіцерів», – написав Клименко у телеграмі, навівши дані одного з таких встановлених російських військових, при якому, за словами міністра, були паспорт громадянина РФ, військовий квиток, талон атестату військовослужбовця №1252, виписки з наказу командира в/ч №52 від 26.12.2023 року, жетон з написом: «ВС России МТ-146004».
Голова МВС наголосив, що Україна поверне тіла російських військових Москві.
Раніше Клименко повідомив, що Росія під час нещодавнього повернення загиблих передала Україні тіла російських військових, змішані з тілами українців.
16 червня відбувся завершальний етап репатріаційних заходів, проведених згідно зі Стамбульськими домовленостями, загалом Україна отримала 6057 тіл. Тепер будуть проведені експертизи й ідентифікація репатрійованих тіл.
Голова російської делегації на переговорах у Стамбулі Володимир Мединський заявив, що Росії передали 78 тіл її загиблих військових. Раніше повідомлялося про передачу 27 тіл. Українська сторона кількість переданих Росії тіл не називала.
Російська сторона запевняє, що провела ідентифікацію переданих Україні тіл і впевнена, що тіла належать саме українським військовим.
У Генштабі повідомили про 88 боєзіткнень на фронті від початку доби
На фронті від початку доби загальна кількість бойових зіткнень становили 88, повідомив Генштаб ЗСУ станом на 16:00.
Найбільше зіткнень зафіксували на Покровському напрямку. «Від початку доби російські загарбники здійснили 28 спроб потіснити українських захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Полтавка, Мирне, Миролюбівка, Коптєве, Промінь, Лисівка, Новосергіївка та Горіхове. Сили оборони стримують натиск противника, бої тривають», – йдеться в повідомленні.
18 атак російські війська здійснили на Лиманському напрямку, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках від початку доби відбулося дев’ять боєзіткнень, додали в Генштабі.
Бойові дії також зафіксували на Південно-Слобожанському, Сіверському, Краматорському, Торецькому напрямках. На Новопавлівському напрямку загарбники намагаються просунутись у районах населених пунктів Запоріжжя, Перебудова, Новосілка і Шевченко, три боєзіткнення тривають, кажуть у командуванні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Президент Володимир Зеленський 14 червня заявив, що Сили оборони стабілізували ситуацію на Сумському напрямку. Водночас він зазначив, що там сконцентровані 53 тисячі російських військових.
Слідком РФ повідомив про вироки трьом українським військовим через участь у Курській операції
Суд у Росії виніс вироки трьом українським військовослужбовцям – Наталі Балаклицькій, Олександру Дуднику та Євгену Крайванову – у справі про «вчинення терактів» на території Курської області. Про це заявив Слідчий комітет РФ 19 червня, передає «Настоящее время».
Балаклицьку засудили до 15 років колонії загального режиму, Дудника – до 16 років позбавлення волі, Крайванова – до 14 років.
Балаклицька та Дудник, за твердженням слідства, служили у 116-й окремій бригаді територіальної оборони, Крайванов – у 17-й окремій танковій бригаді.
Слідчий комітет стверджує, що вони нібито перешкоджали евакуації цивільних у Суджанському та Коренівському районах Курської області, а також «також брали участь у блокуванні Суджі та села Ольгівка та їх утриманні під незаконним збройним контролем».
Українська сторона наразі не коментувала повідомлення про вироки полоненим військовим. Позиції засуджених щодо обвинувачень невідомі.
За даними російського видання «Медіазона», на початок березня 2025 року до другого Західного окружного військового суду надійшли справи проти 115 українських військовослужбовців, які потрапили в російський полон у Курській області.
У Харкові на 12-ий день після удару РФ загасили пожежу на підприємстві, де загинули 6 людей – мер
У Харкові рятувальники остаточно загасили пожежу на цивільному підприємстві, що спалахнула внаслідок російського удару в ніч на 7 червня, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Роботи з її гасіння тривали 12 днів, на місці пожежі працювали ДСНС, була залучена комунальна техніка. Після удару кілька днів тривала пошукова операція, з під-уламків було піднято шість тіл загиблих цивільних людей», – написав Терехов у телеграмі 19 червня.
Російські військові в ніч проти 7 червня атакували Харків дронами, авіабомбами і ракетами. Атака тривала понад годину, лунало кілька десятків вибухів. «Харків переживає найпотужнішу атаку за весь час повномасштабної війни», – заявив тоді міський голова Ігор Терехов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
САП: експосадовець Міноборони за угодою зі слідством перекаже 750 тисяч грн на потреби війська
Вищий антикорупційний суд напередодні затвердив угоду про визнання провини між прокурором і колишнім посадовцем однієї зі структур Міністерства оборони – про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура 19 червня.
Експрацівника Міноборони обвинувачували в заволодінні шахрайським способом службовою квартирою вартістю 3,8 мільйона гривень.
За умовами затвердженої судом угоди, фігуранта визнали винним у привласненні майна, вчиненому військовим посадовцем, та неподанні декларації. Йому призначили сукупно п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на один рік.
Суд звільнив фігуранта від відбування покарання з випробувальним терміном на один рік.
«Також згідно з угодою незаконно набута квартира має бути повернута у власність держави. Крім того, особа має перерахувати 750 тисяч гривень на підтримку Збройних Сил України», – йдеться в повідомленні.
Вищий антикорупційний суд 21 березня затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та подружжям екснродної депутатки Ірини Кормишкіної та її чоловіка, ексдепутата облради Юрія Кормишкіна, у справі про незаконне збагачення. Зокрема, Кормишкіна зобов’язалася перерахувати 20 мільйонів гривень до держбюджету, а обидва обвинувачені мають переказати ще 2 мільйони гривень на потреби ЗСУ.
Якщо США ударять по Ірану: які ризики для України?
США готуються завдати удару по Ірану найближчим часом – про це вранці 19 червня повідомило американське агентство Bloomberg із посиланням на джерела. За даними агентства, атака може відбутися вже цими вихідними.
Головним прихильником військових дій проти Тегерана, за даними журналістів, виступає сенатор Ліндсі Грем, з яким президент США Дональд Трамп нібито регулярно зідзвонюється з цього питання.
США вже кілька днів стягують авіаносці, військові літаки і літаки-заправники в Європу і на Близький Схід. Трамп не підтвердив і не спростував наміру атакувати Іран.
Однак, за даними американських ЗМІ, він хоче домогтися припинення іранської ядерної програми: розглядалася навіть можливість завдання удару тактичною ядерною зброєю по підземному заводу Фордо.
Іран у відповідь, за даними NYT, може атакувати американські військові бази на Близькому Сході.
Лідер Росії Володимир Путін заявив увечері 18 червня, що виступає за мирні переговори між Іраном та Ізраїлем – під час яких буде враховано інтереси обох сторін.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Обмін полоненими: з Росії повернули групу важкохворих військових
В ході чергового обміну полоненими з російського полону повернули групу важкохворих військових, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 19 червня.
В ході сьогоднішнього обміну вдалося звільнити полонених із категорії «тяжкохворі і поранені», згідно з домовленостями у Стамбулі.
«Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням Президента України визволено з російської неволі групу Захисників, що мають поранення та суттєві проблеми зі здоров’ям», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, додому повернулися військовослужбовці Збройних сил, зокрема, представники Військово-морських Сил, Десантно-штурмових військ, Сил Територіальної оборони, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. Кожен із них має важкі медичні діагнози та хвороби внаслідок поранень та перебування у полоні, додає відомство:
«У багатьох значна втрата ваги, дистрофія, виразки, проблеми із зором, захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинні хвороби та проблеми з травленням».
Більшість звільнених провели в неволі понад три роки. Значна частина з них, додає штаб, потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Всі звільнені – рядові та сержанти, вони воювали на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Харківщині, Сумщині, Чернігівщині, а також в Запорізькій та Київській областях.
Координаційний штаб додає, що продовжує роботу і найближчим часом готує наступний етап обміну полоненими.
Обмін прокоментував також президент Володимир Зеленський:
«Працюємо над поверненням наших людей. Дякую всім, хто допомагає робити ці обміни можливими. Наша мета – звільнити кожного й кожну».
Кількість звыльнених у ході сьогоднішнього етапу обміну не розголошується.
Раніше про обмін повідомляло Міністерство оборони Росії.
2 червня делегації України і РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив міністр оборони Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія –це молоді солдати, яким від 18 до 25 років.Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
7 червня помічник президента Росії Володимир Мединський, який очолював російську делегацію на зустрічі у Стамбулі, заявив, що українська сторона «несподівано перенесла на невизначений термін і приймання тіл, і обмін військовополоненими».
У відповідь Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими України тоді заявив, що дата репатріації тіл загиблих українських військових не була узгоджена. Центр звинуватив російську сторону в маніпуляціях і закликав «припинити брудні ігри».
Підслуховують у магазинах і лікарнях. Як в окупованому Росією Криму знаходять і переслідують незадоволених
Як колись у СРСР, в окупованому Росією Криму насаджена система підслуховування, стеження, доносів і переслідування людей, які не згодні з політикою Кремля і засуджують повномасштабну війну проти України.
Але протестні голоси лунають усюди: у магазинах, у транспорті, лікарнях. А антивоєнні настрої помітні у соцмережах, у малюнках на вулицях, татуювання і елементах одягу.
Це спростовує заяви підконтрольної Москві влади півострова про «загальну підтримку в Криму Путіна і його політики».
Факти зібрав і опитав оглядачів проєкт Крим.Реалії.
Культурна спільнота закликає уряд переобрати Кременя на посаду мовного омбудсмана
Понад 30 українських культурних та громадських діячів 19 червня опублікували звернення на підтримку уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.
Автори листа посилаються на рішення Конституційного суду від 2021 року, за яким загроза українській мові «рівносильна загрозі національній безпеці України».
За зверненням, Росія «активізувала наступ не лише на полі бою, а й в інформаційній та гуманітарній сферах»:
«Стримування українізації, відновлення зросійщення українських громадян, лінгвоцид української мови на тимчасово окупованих територіях – невіддільні елементи російської політики, спрямованої на послаблення України, її стійкості та обороноздатності. Боротьба за український мовний простір залишається одним з важливих складників екзистенційної війни за незалежність України».
Відтак підписанти висловлюють занепокоєння діями, які розцінюють як спроби дестабілізувати роботу мовного омбудсмана. За їхнім твердженням, посадовці, які на виконання закону пропонують своїх кандидатів – міністр культури та стратегічних комунікацій, міністр юстиції, уповноважений Верховної Ради з прав людини – внесли до Кабміну людей, щодо яких «у громадськості виникло серйозне занепокоєння через брак досвіду мовозахисної, правозахисної діяльності і обґрунтований сумнів у їхній відповідності кваліфікаційним вимогам, установленим законом».
Відтак процедура призначення мовного омбудсмана зайшла у глухий кут, адже подані кандидати повідомили про відмову від участі в конкурсі або небажання обіймати цю посаду через рівень відповідальності та обсяг завдань, йдеться в зверненні.
Автори листа просять урядовців «з усією відповідальністю» поставитися до призначення уповноваженого із захисту державної мови:
«Закликаємо Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – Міністра юстиції України, Міністра культури та стратегічних комунікацій, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду. Вважаємо, що кандидатура чинного Уповноваженого відповідає викликам, які стоять перед мовозахисною інституцією».
Серед 31 підписанта листа: письменники Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, актори Ірма Вітовська, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, поетеса та військова Ярина Чорногуз, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Тарас Кремінь прокоментував цю заяву: « Дякую за відкрите звернення визначним діячам мистецтва, культури і спорту. Служу народу України!»
Кабінет міністрів обрав Тараса Кременя уповноваженим із захисту української мови у 2020 році.
«Що не померзло, те посохло». Втрата врожаю на понад мільярд гривень. Фермери Херсонщини просять про допомогу
Фермери Херсонської області втратили врожай на понад 55 тисячах гектарів землі, повідомила Всеукраїнська аграрна рада. Загалом цьогоріч на підконтрольній Україні частині області планували засіяти 250 тисяч гектарів землі. Тобто не буде врожаю приблизно на пʼятій частині посівних площ. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» докладніше дізнавався про те:
- Чому фермери зазнали збитків та чи вплинула на це війна?
- Які посіви пошкоджені найбільше?
- Чи зможе держава сплатити компенсації фермерам?
- Та як зміна клімату повʼязана з руйнацією Каховської ГЕС?
ГУР назвало імена ще 6 російських спортсменів, які підтримують агресію проти України
Головне управління розвідки спільно з Міністерством молоді та спорту 19 червня опублікувало інформацію про ще кількох діячів російського спорту, причетних до підтримки війни Росії проти України.
За оцінкою розвідки, вони «беруть активну участь в інформаційно-психологічних операціях проти України, підтримують агресивну політику Кремля та водночас залишаються частиною світового спортивного середовища».
До переліку потрапили:
- фехтувальниця Яна Єгорян – лейтенантка збройних сил РФ, виступає клуб ЦСКА, підпорядкований Міноборони РФ. Вона є амбасадоркою загальноросійського громадського руху «Здоровоу отчесество», який працює, зокрема, на окупованих територіях України
- фігуристка Аліна Загітова, також ведуча «Першого каналу»: особисто брала участь у голосуванні щодо поправок до конституції РФ, які дозволили Володимиру Путіну переобратися ще на два терміни; відвідувала окупований Крим, у 2024 році публічно підтримала рішення Путіна балотуватися на виборах президента
- плавець Климент Колєсніков – старший інструктор з фізичної підготовки та спорту спортивної команди при управлінні центрального округу військ національної гвардії РФ, має військове звання
- борець греко-римського стилю Євгеній Байдусов – учасник Ігор країн СНД 2023 року та Чемпіонату Європи з боротьби 2025 року в Албанії, член національної збірної росії з греко-римської боротьби: «неодноразово використовував Z-символіку, яка популяризує російське вторгнення в Україну, а також відвідував тимчасово окупований Крим, публічно заявляючи, що вважає Сімферополь і Крим частиною Росії»
- дзюдоїст Арам Грігорян – член російської національної збірної з дзюдо, член спортивного клубу «Динамо», відомого належністю до органів внутрішніх справ і держбезпеки РФ, також учасник збору коштів на потреби російських військових формувань
- фристайліст Ілля Буров – член олімпійської збірної команди Росії з фрістайлу, рядовий спортивної роти та інструктор центрального спортивного клубу ЦСКА в окупованому Севастополі; «відкрито демонструє проросійську псевдопатріотичну символіку та публічно підтримує владу РФ у «боротьбі з нацизмом». Також він закликав «захищати російськомовне населення, громадян своєї країни»
Розвідка зазначає, що кожен фігурант списку залишається частиною міжнародної спортивної системи попри прямі зв’язки зі збройними формуваннями Росії та участь у пропагандистських кампаніях.
«ГУР МО України та Мінмолодьспорт закликають міжнародну спортивну спільноту до рішучих дій: повного усунення спортсменів країни-агресора від міжнародних змагань (включно з нейтральним статусом), виключення з міжнародних федерацій і припинення будь-якої співпраці з представниками Росії», – заявляє відомство.
У жовтні Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністр молоді та спорту України Матвій Бідний 1 жовтня виступили зі спільною заявою щодо неможливості повернення Росії до світового спорту. Так вони прокоментували слова віцепрезидента Міжнародного олімпійського комітету та кандидата на пост президента МОК Хуана Антоніо Самаранча-молодшого щодо перспектив російського спорту.
У МОН оновили особливості дистанційного навчання в умовах воєнного стану
Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів, які визначають особливості організації дистанційного навчання в умовах воєнного стану.
«Ці зміни – частина політики «Школа офлайн». Її мета – забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від того, де вона перебуває, – на контрольованій українським урядом території, тимчасово окупованій чи за кордоном… Наказ набуде чинності після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Водночас, з огляду на важливість рішень, МОН уже розпочинає їхню комунікацію, щоб школи, громади й освітяни могли завчасно ознайомитися з оновленнями», – заявили у міністерстві.
Щодо змін, то, за даними МОН, вони передбачають нові правила щодо наповнюваності дистанційних класів: мінімальна кількість учнів у дистанційному класі – 20 дітей, але засновники шкіл можуть зменшити цю кількість (до 10 учнів для закладів на окупованих, прифронтових територіях, у селах і селищах всієї України, до 15 учнів – для закладів в інших містах). Вимоги до наповненості дистанційних класів не поширюються на заклади спеціалізованої і спеціальної освіти.
Крім того, як заявили в МОН, передбачатиметься, що дистанційна робота школи можлива навіть без усіх паралелей класів. «Заклад будь-якого типу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей. Наприклад, школа має дистанційні 1–6, 8–11 класи – 7 класу може не бути», – йдеться в повідомленні.
За даними міністерства, у межах одного дистанційного класу учні мають навчатися лише за однією освітньою програмою. «Це допоможе вчителю ефективніше працювати з дітьми різних категорій — тими, які перебувають в Україні на контрольованій урядом території, на ТОТ або за кордоном», – йдеться в повідомленні.
У МОН зазначили, що всі адаптовані зміни щодо особливостей дистанційного навчання будуть впроваджені з 1 вересня 2025 року. Більше про них можна прочитати тут.
Згідно з попередніми рекомендаціями МОН, для українських шкіл в умовах війни залишається пріоритетним очне навчання з можливістю впровадження змішаного формату. Це передбачає поєднання очних занять із дистанційними. Якщо ж школи не відповідають встановленим для цього вимогам, зокрема щодо наявності укриттів, навчання організовується в дистанційному форматі.
Російська атака знищила видавництво «Український пріоритет» у Києві
Унаслідок російської комбінованої атаки на Київ в ніч на 17 червня вщент зруйновані офіс та склад видавництва «Український пріоритет» у Києві.
Як повідомив відомий громадський діяч, письменник, директор видавництва Володимир Шовкошитний – згоріли десятки тисяч книг понад 130 найменувань.
Втрачено, зокрема, наклади книг про історію від скіфської доби до сьогодення.
Володимир Шовкошитний є співавтором тексту Декларації про державний суверенітет. Він один із організаторів і учасників ексгумації, перевезення і перепоховання Стуса, Литвина і Тихого, ліквідатор аварії на ЧАЕС.
На російсько-український війні втратив сина. Другий син на фронті.
Видавництво «Український пріоритет» засноване у 2011 році
Путін та Сі у телефонній розмові засудили Ізраїль за його удари по Ірану і домовилися про зустріч
Президент Росії Володимир Путін та лідер Китаю Сі Цзіньпін у четвер провели телефонну розмову, під час якої обидва лідери засудили Ізраїль за його удари по Ірану, повідомив Кремль.
Сторони «рішуче засуджують дії Ізраїлю, які порушують Статут ООН та інші норми міжнародного права», – заявив журналістам помічник Кремля Юрій Ушаков.
«І Москва, і Пекін принципово переконані, що немає військового вирішення поточної ситуації та питань, пов’язаних з ядерною програмою Ірану. Це рішення має бути досягнуто виключно політичними та дипломатичними засобами», – додав Ушаков.
Читайте також: Розвідка Британії назвала «виклики і можливості» для Росії від конфлікту Ірану й Ізраїлю
За його словами, співрозмовники також обговорювали двосторонні відносини країн, є домовленість, що Путін і Сі зустрінуться в Китаї 31 серпня-3 вересня.
Путін останніми днями спілкувався з президентом США Дональдом Трампом, прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу та президентом Ірану Масудом Пезешкіаномі заявляв, що Росія готова виступити посередником між сторонами.
Днями президент Франції Емманюель Макрон відкинув ідею президента США Дональда Трампа щодо посередництва Росії у врегулюванні кризи між Ізраїлем та Іраном.
Нова Зеландія запровадила додаткові санкції через російську агресію проти України
Уряд Нової Зеландії запровадив додаткові санкції через підтримку російської агресії проти України – про це міністерство закордонних справ країни заявило 19 червня, передає білоруська служба Радіо Свобода.
До списку увійшли вісім юридичних та десять фізичних осіб, серед них – північнокорейські, іранські та білоруські структури, які підтримують військові дії Росії, а також російські структури, що займаються виробництвом безпілотників та іншої зброї.
Читайте також: Білорусь скасовує заборону на імпорт і продаж певних товарів із «недружніх» країн
До санкційного списку внесли два білоруських підприємства: вітебське ВАТ «Завод Легмаш» та його директора Владислава Павленка, а також мінське «КБ Безпілотні Вертольоти» та його засновника Володимира Чудакова.
Новозеландський уряд також постановив накласти санкції на 27 суден тіньового флоту Росії.
У квітні міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував Новій Зеландії за рішення продовжити військову допомогу Україні.
ЄС розробив схему для отримання більшого прибутку від заморожених російських активів – ЗМІ
Європейський Союз прагне отримати мільярди додаткових євро із заморожених російських активів, перевівши їх у більш ризиковані інвестиції – за допомогою плану, який дозволить збільшити допомогу Україні, повідомляє Politico з посиланням на чотирьох посадовців, обізнаних з перебігом процесу.
За даними видання, керівництво ЄС розглядає можливість переведення майже 200 мільярдів євро заморожених російських державних активів, що зберігаються в Бельгії, в новий, більш ризикований інвестиційний фонд, який виплачуватиме вищі відсотки.
Метою є отримання більшого прибутку, щоб допомогти втримати на плаву постраждалу від війни економіку України на тлі погроз президента США Дональда Трампа припинити фінансування.
Однак цей крок не призведе до повної конфіскації російських активів, проти чого виступають деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Італія, через фінансові та юридичні проблеми.
ЄС сподівається, що, витративши лише відсотки і залишивши основний капітал недоторканим, він зможе уникнути звинувачень у порушенні міжнародного права, пише Politico.